✨ 10 березня 1953 року народився той, з яким нам випадає щастя дихати одним повітрям, тут і зараз – Тарас Петриненко – український музикант, співак, композитор, поет, народний артист України

    «В наших грудях кулі і ножі, Нас розп’ято й знищено не раз, Боже, Україну збережи, Господи, помилуй нас. І з колін піднятись поможи І благослови у добрий час. Боже, Україну збережи, Господи, помилуй нас».

    70–ліття під сиренами...

    Тарас Петриненко: «Народився 10 березня, на Тараса, тому розмови про те, як назвати дитину, не могло бути у батьків, які є українцями. Правда, за своє ім’я мені доводилося боротися мало не від самого народження. У рідному Києві, коли називав своє ім’я, яке мені завжди подобалося, часто чув докір сторонніх людей батькові чи матері: «Что за дурацкоє імя, ви што, нє маглі нармально назвать рєбьонка?!» Могли навіть запитати: «А пачєму он у вас па–украінскі разгаваріваєт?» Не міг зрозуміти, чому це чую в українському тролейбусі, який їде бульваром Тараса Шевченка у столиці моєї рідної Батьківщини?!»

    Йому пощастило народитися у шляхетній родині, де був єдиним дитям великої любові, де велися розумні бесіди вишуканою літературною мовою, де міг читати потрібні книжки, де заходили в гості геніальні люди, де звучали рідні пісні. Не стати тим, ким ти є нині, свідомим українцем, просто не зміг би.

    До уваги « Пісня про пісню». Вик. Тарас Петриненко і Тетяна Горобець. Многая літа пане Тарасе!