Як відомо, поет і художник фотографувався десять разів. Про перший знімок (в кожусі, шапці і з бородою) ми вже розповідали раніше.
Сьогодні мова йде про другу (за хронологією) світлину Т. Шевченка. За дослідженням В.М.Яцюка вона датується 1859 роком. Ледь помітний штамп фотографа Шпаковського шевченкознавець виявив на примірнику світлини, що зберігається в Національному музеї Т.Г.Шевченка, а колись була в колекції Василя Тарновського. Прочитати тиснений напис "SCHPAKOWSKI" вдалося не відразу, ще складніше - розшукати інформацію щодо імені та по-батькові майстра, адреси його ательє, адже цей фотограф не був відомий навіть дослідникам історії фотографії. Цікаві дані про Шпаковського зберіг журнал "Фотограф" (1864 р.). У першому числі видання розповідалось, що "чудовий знавець фотографічної справи" пан Шпаковський почав читати безкоштовні публічні лекції з фотографії в Російському ентомологічному товаристві. Вдалося виявити, що ательє "Фотографія Олександра Ілліча Шпаковського" знаходилося у Петербурзі на вул. Морській, 13. помешкання 12. Отож маємо ще одну петербурзьку адресу Шевченка. Тараса Григоровича називають на цій світлині академіком. Відомі й пізніші репродукції портрета, на яких зображення фрагментарне і наближене до глядача.
Третьою (в хронологічному порядку) є світлина Тараса Шевченка, зроблена в Києві 1859 році І.В. Гудовським. Цікавою видається історія цього знімка так само, як і зв’язок Т. Шевченка з фотографом. Іван Васильович Гудовський, уродженець Пирятина, у 1844-1848 рр. навчався у петербурзькій Академії мистецтв, після закінчення якої одержав звання художника історичного живопису і портрета. З Т. Шевченком він познайомився в 1844 р. під час навчання в Академії. Деякий час вони разом мешкали на квартирі. Відтоді їхні приятельські взаємини зберігалися до кінця життя. Повернувшись на початку 1850-х років зі столиці, Гудовський оселився в Києві, де став одним із найкращих київських фотографів. Під час останнього перебування в місті (1859 р.) Тарас Шевченко жив у нього на квартирі. Саме в цей час (7-15 серпня 1859 р.) і були зроблені дві світлини. На одній із них Т. Шевченко зображений з палицею та повстяним капелюхом у руках в інтер’єрі з фікусом і плющем. Поет, одягнутий у білий костюм, сидить на краю стільця. «Аристократичний» антураж до певної міри сприяв урочистості. Цей портрет в інтер’єрі з фікусом і плющем зворушує сучасного глядача щирою безпосередністю, людяністю, зрештою – непідробною історичною достовірністю.
Текст: О. Шарапа, зав. музеєм "Кобзаря"
Немає коментарів:
Дописати коментар