Річ у тому, що техніка фотографування в Росії набула широкого застосування в 50-60-ті роки ХІХ століття. Цілком можливо, що до арешту поет не фотографувався взагалі.
Однією з перших фотомайстерень у Петербурзі була майстерня А.І. Деньєра. Містилася вона в Академії мистецтв. Тому ймовірно, що саме А.І. Деньєр був першим фотографом Т. Шевченка. Можливо, це саме в його ательє було зроблений перший відомий нам фотопортрет Т.Шевченка.
30 березня 1858 року , тобто, на четвертий день після повернення поета до Петербурга із заслання. Солдатчина підірвала здоров’я, та не зламала духу. «Мне кажеться, что я точно тот же, что был десять лет тому назад. Ни одна черта в моем внутреннем образе не изменилась,» − записує він у щоденнику 20.VI. 1857 р.
Фотографії, які дійшли до нас, зафіксували дорогий нам образ.
Це – перше відоме нам фото Т. Шевченка. Історія його така. Після повернення із заслання до Петербурга поет мав з’явитися в поліцію. Насамперед йому довелося відвідати управителя канцелярії обер-поліцмейстера І. Таволгу-Мокрицького. «Он принял меня полуофициально, полуфамильярно, − записує Шевченко в щоденнику 29 березня 1858 р. – В заключение он мне посоветовал сбрить бороду, чтобы не произвести неприятное впечатление на его патрона графа Шувалова, к которому я должен явится как к главному моему надзирателю».
За час подорожі від Ново-Петровського укріплення до Петербурга Шевченко запустив велику бороду. Перед візитом до обер-поліцмейстера він вирішив сфотографуватись із бородою. На фото бачимо Тараса Шевченка у старій благенькій смушевій шапці й кожусі з білими плямами і великою і з великою бородою, про яку він сам писав у листі до І.О. Ускова: «…вдобавок запустил бороду, настоящее помело…»
Сам Шевченко скептично ставився до своєї першої в житті світлини, та вона була для нього пам’яткою про перші дні перебування в Петербурзі після довгих років заслання.
Поет згодом (у 1860 р.) виконав з нього автопортрет в офорті.
Немає коментарів:
Дописати коментар